Мій досвід

       «…учитель літератури мусить бути творцем. Він має так розуміти свої обов’язки, щоб  не затримувати природного  розвитку дитини, а підносити його, витворюючи довкола дитини атмосферу здорової діяльності, приємний осередок, повний краси, збуджувати в дитині високі почуття, викликати в неї самостійну думку, ініціативу і той святий неспокій, що раз у раз шукає нової правди, нової краси і не кристалізується на чужому, пасивно прийнятому з чужих уст.»

                                           Софія Русова

                            

  Актуальність

Якщо б мене запитали, що спонукало обрати саме цю проблему – «Розвиток творчих здібностей учнів засобами інноваційних методик», - відповіла: бажання свою педагогічну діяльність пов’язати з відмовою від штампів та стереотипів.

 На мій погляд, інноваційні методики створюють прекрасні умови для реалізації творчого потенціалу дитини. Вони дозволяють виявляти, розвивати здібності кожного учня, стимулювати творчу діяльність, отже, дають змогу повніше використовувати потенціал особистості. Уроки світової літератури – це, в першу чергу, уроки «людинотворення».

 Курс літератури має бути розвитковим, особистісно – творчим, а не інформативним. Найголовніше для вчителя підготувати не просто кваліфікованого, грамотного читача, а насамперед – Людину, Особистість.

  На уроках намагаюся створювати умови для реалізації творчого потенціалу дитини вирішуючи конкретні практичні завдання:

·       поважати у кожному учневі особистість;

·       впроваджувати нові педагогічні технології, методики навчання;

·       розвивати в учнів здатність мислити, аналізувати, виробляти, власні естетичні судження.

Що чекаю від цього? Вірю, що зможу навчити учнів самостійно мислити, діяти в нестандартних умовах, розв’язувати найрізноманітніші проблеми (побутові, навчальні, глобальні) і самовиразитися у житті.

 Творча особистість… Творчий учитель… У наші дні інтерес до розвитку творчого потенціалу зростає. І це, звичайно, не випадково: змінився світ, змінився статус нашої держави у ньому. Політичні, економічні, соціально-педагогічні зміни, які відбуваються у нашій державі, впливають на діяльність школи, змінюють її зміст, структуру, принципи і завдання. Тому проблема, над якою працюю, викликає інтерес як у педагогів-науковців, так і учителів-практиків.

Провідна ідея досвіду

 Працюючи над втіленням своєї методичної проблеми у життя, на уроках намагаюся створити умови для реалізації творчого потенціалу дитини. Як аксіому приймаю твердження, що кожна дитина талановита, і діти потребують лише педагогічної підтримки з боку вчителя. При цьому  керуюсь настановою Софії Русової: «Дайте дитині виявити свою дуже і дуже елементарну творчість, і вона в неї буде все більше розвиватись, дайте їй матеріал, розвивайте уявлення дитини, і її творчі сили будуть усе зміцнюватися».

  То ж все більше випробовую на практиці нові педагогічні технології: проектне навчання (див. «Творча лабораторія») навчальні ігри в ході аналізу художнього твору, театральні хвилини, уявні подорожі з використанням мультимедійних засобів, уроки – диспути та ін.

Умови, за яких урок може стати результативним

1. Сприятливе психологічне тло, на якому здійснюється педагогічна діяльність.

    Робота учня можлива лише при доброзичливій атмосфері уроку, довірі, повазі,заохоченні.

2. Емоційний характер навчання.

    Вважаю, що емоції та мислительна діяльність людини взаємопов’язані.                               

    Зникнення емоцій неминуче приведе до стереотипів, до розладу творчого мислення.

3. Індивідуалізація процесу навчання.

    Враховуючи індивідуальні здібності учнів, їхні позашкільні інтереси, використовую це при організації навчальної діяльності.

      

     Для того, щоб зробити навчання розвиваючим, я використовую такі прийоми:

·       інтригуючий початок уроку;

·       полемічний характер викладу матеріалу;

·       розгляд проблемних питань, що потребують свого вирішення;

·       зіставлення твору з його екранізацією, постановкою на сцені.

Використовую досвід колег у плані організації нетрадиційних форм уроків. Цікавими у цьому плані є напрацьовки Ніткевич Олени Степанівни, учителя світової літератури м. Нововолинськ та Мін дюк Галини Михайлівни, вчителя-методиста навчально-виховного комплексу м. Горохів Волинської області, які за основу своєї навчальної діяльності ставлять також проблему розвитку творчої особистості засобами інноваційних методик. («Паростки майстерності» Матеріали учасників конкурсу «Учитель року» у номінації «Світова література»)

 Як на мою думку, то оригінальність і новизна власного педагогічного досвіду полягає у творчому вирішенні поставлених завдань – підтримати і дати шанс учневі знайти себе. Я ніколи не зараховувала себе до людей, які точно знають, що і як треба робити. Не боюсь експериментів, імпровізацій, несподіваних учнівських відповідей. Намагаюся бути дитині швидше порадником , ніж контролером, знаючи, що «учень ніколи не перевершить свого вчителя, якщо бачить у ньому зразок, а не суперника» (В.Белінський)

 «І все-таки, попереду вогні…» - утверджуючий оптимізм                    В. Короленка допомагає впевнено переступити поріг класної кімнати, відкриваючи допитливим оченятам таємниці літературної скриньки.

Технологія досвіду

 Кажуть, треба ділитися напрацьованим. Це, звичайно, важко, бо треба узагальнити й систематизувати свої здобутки. У кожного вони свої. Що я роблю по-новому?

  Найперше, це зробити урок таким, який чекають учні, бажають бути активними його учасниками, готуючись до якого вони усвідомлюють значущість знань здобутих самостійно або у тісній співпраці з вчителем.

  Удосконалення уроку здійснюю у наступних напрямах:

·       зацікавлення учнів матеріалом чи формою проведення уроку. Це, наприклад, урок-подорож, урок-вистава, урок «Брейн-ринг»;

·       поглиблення знань матеріалу уроку за рахунок реалізації між- предметних зв’зків. Це інтегровані бінарні уроки, уроки словесності.

·       реалізація проблемно-пошукової, науково-дослідницької, експериментальної роботи учня;

·       пробудження фантазії, розвиток емоційного сприймання навчального матеріалу. Це урок-казка, урок-інсценізація. 

    Звичайно, всі ці форми і методи навчання не є абсолютно новими. Але на кожному етапі навчання переважає той чи інший компонент, який допомагає учневі яскравіше виявити свою індивідуальність.

    Як зробити так, щоб урок приніс задоволення і вчителю, і учням?

Етапи технології власного педагогічного досвіду

І етап. Виявляю потреби і запити школярів, рівень літературного розвитку. Це дає можливість оптимально вибрати форму проведення уроку, складність добору матеріалу і видів діяльності на уроці.

ІІ етап. Проектую навчальну діяльність шляхом вибору педагогічних технологій, методик, методів та прийомів навчання. Ретельно підбираю і структурую зміст. Саме на даному етапі я залучаю до співпраці учнів. Переконана, що активне включення школярів у процес проектування уроку, викликає живий інтерес до пізнавальної діяльності.

ІІІ етап. Аналізую продукти власної педагогічної діяльності з метою пошуку оптимального вирішення педагогічних ситуацій, підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Прогнозування результату

  Така організація роботи підвищує рівень внутрішньої мотивації учня, інтерес до процесу навчання, привчає до самостійності, творчості. Учні відчувають співтворцями, розкривають власні здібності, усвідомлюють свою самодостатність.

  На мою думку, важливо органічно вписати в систему навчання нові педагогічні технології, методики, уникати сліпого копіювання, при підготовці уроків, враховувати особистий досвід школяра, його потреби і уміння. Саме це дозволить оптимально виявити і розвинути творчі здібності учнів. Адже кожний із них особистість, яка хоче виділити себе у світі.

У  своїй  практичній  діяльності  користуюся  багатьма  засобами  і  прийомами  інтерактивного  навчання.  Умовно  їх  можна  поділити  на  дві  групи:  малі (короткі)  та  модельні  (великі).

ІНТЕРАКТИВНІ  ПРИЙОМИ

         МАЛІ

«Гранування»

«Мікрофон»

«Мозковий  штурм»

«Незакінчене  речення»

«Метод  ПРЕС»

«Порушена  послідовність»

«Сенкан»

«Кола  Вена»

Тести,  вікторини,  літературні диктанти

                         МОДЕЛЬНІ

«Літературні  кола»

«Семінар  читачів»

«Рольові  ігри»

«Карусель

«Джиг-со»

«Навчаючи – вчусь»

Вважаю,  що  малі  прийоми  можна  використати  на  різних  етапах  уроках,  а  модельні – передбачають  для  реалізації  великий  проміжок  часу,  іноді  розраховані  на  цілий  урок.

         Учні  із  задоволенням  працюють  над  «Грануванням»,  «Сенканами» , «Кубуванням».  Так  у  8  класі  урок-образ,  присвячений  творчості  Е.А.Т.Гофмана,  мав  назву  «Карнавал  у  Гофмана».  Саме  незвичайність  світу  письменника-декоратора  дала  право  використати  стихію  карнавалу  як  ключ  до  розуміння  світу  автора  й  організувати  урок-фантазію.  Уже  на  початку  уроку  починає  «працювати»  прийом  «Гронування» ,  допомагаючи  учням  відповісти  на  запитання:  «Яким  ми  бачимо  карнавал?».  Учнівські  асоціації ,  уявлення,  бачення  записуються  на  дошці  та  в  зошитах – і створюється  схема:

       Таємниця                                                                   Свято  масок

  Декорації                                                                              Пародія

       Казка                                                                              Яскравість

                        Життєрадісність                                  Сміх   

«Гронування»  вимагає  простої  геометричної  схеми,   учні  середнього шкільного  віку  здатні  впоратись  з  ним,  створюючи  різні  художні  варіанти:  це  і  справжнє  гроно  винограду  (багаторівневе  гроно),  і  зоряне  небо,  і  пелюстки  квітки,  і  частинки  будівлі.  Асоціативне  гроно  ефективно  використовується  на  етапі  актуалізації  та  усвідомлення  знань.

     Пробудити  пізнавальний  інтерес  учнів   мені краще  вдається  шляхом  постановки  проблемних   запитань  або  проведенням  «мозкового  штурму»  проблеми.  Дані  прийоми  спонукають  учнів  виявляти  творчу  увагу,  дають  їм  можливість  вільно  висловлювати  свої  думки,  генерувати  ідеї.  Для  цього  заохочую  кожну  оригінальну  думку,  допомагаю  учням  вільно  висловлюватись,  не  поспішаючи  з  висновками,  хоча  в  кінці  проблемного  обговорення  обов’язково  слід  підбивати  підсумки.

     Наприклад, оглядовий  урок  з  теми  «Доба  Середньовіччя як  етап  розвитку  світової  культури»   починаю  із  проблемного  запитання: 

«Часто  до  терміна  «Середньовіччя»  додають  епітет  «темне».  Чи  доречний  тут  цей  епітет?».

  А,  говорячи  про  особливості  стилю  О.ВАйльда,  ставлю  запитання: 

«Чому  письменник  звертався  до  парадоксальної  мови?»

     З  метою  розвитку  критичного  мислення  учнів  використовую  прийом  «кубування»,  який  дає  змогу  зрозуміти  явище  (предмет)  у  шести  площинах. 

Пропоную  учням  відповісти  на  шість  запитань:

Опиши  це

Підбери  асоціації

Порівняй  це

Проаналізуй  це

Застосуй  це

Знайди  аргументи  «за» і «проти»

Так  у  5  класі,  підсумовуючи  роботу  над  образом  Снігової  королеви,  наші  спостереження  «Таємниці  Снігової  королеви»  оформляємо  за  допомогою  «кубування»:

1.    Снігова  королева – це загадкова  героїня  казки  Г.К.Андерсена.

2.    Снігова  королева – віхола – холод – морозне  вікно – самотність – байдужість – крига – зірка – політ – сніжинки.

3.    Наче  таємнича  мелодія  зимової  віхоли.

4.    Із  білого  снігу,  льоду, заметілі,  шепоту  сніжинок,  зимової  тиші.

5.    «За» - збагачує  сприйняття  зимової  природи  таємничістю,  вишуканістю.  «Проти» -  це  холодна  краса,  яка  живе  лише  за  гармонією  і  правильністю,  але  не  для  любові,  добра  і  тепла  людських  стосунків.

6.    Збагатити  уяву  «наблизитись  до  таємниць  зими,  до  розуміння  зовнішньої  і  внутрішньої  краси.

 Дану  методику  можна  застосувати  на  етапі  усвідомлення,  закріплення  та  контролю  знань.

         Найкращим  «інструментом»,  щоб  спонукати  учня  до  розмірковування  над  темою  є  прийом  «сенкан»,  п’ятирядковий  неримований  вірш,  який  будується  за  певним  алгоритмом:

1  рядок – одне  слово-тема  (іменник)

2  рядок – два  слова  (прикметники, означення  теми)

3  рядок – три  слова (дієслова, активність, дія)

4  рядок – чотири  слова  (фраза,  якою  висловлюється  розуміння  теми)

5  рядок – одне  слово  (іменник – синонім,  асоціація  до  теми)

         На  етапі  усвідомлення  матеріалу  за  оповіданням  Г.Маркеса  « Стариган  з крилами»  (6  клас)  учні  об’єднуються  в  дві  групи,  складають  «сенкани».  Перша  група  складає  сенкан  на  тему  «Ангел»,  беручи  до  уваги  саме  поняття  слова;  друга  група – на  тему  «Ангел»,  але  у  цьому  варіанті  поняття  стосується   безпосередньо  твору  Маркеса.

         Зразки  «сенканів»:

 1 варіант

Ангел

Святий,   чистий.

Охороняє,  застерігає,  допомагає.

Призначений  для  захисту  людей.

Світло.

Ангел.

Немічний,  брудний.

З’являється,  хворіє,  зникає.

Його  крила – символ духовного злету  людини.

Провісник.

У  своїй  практиці  на  заключному  етапі  уроку  дуже  часто  звертаюсь  до  методу  «Незакінчених  речень»,  який  дає  можливість  учням  висловлювати  власні  ідеї,  порівнюючи  їх  з  іншими.  Учні  почуваються  на  занятті  вільно,  вчаться  висловлювати  свої  думки  коротко,  але  по  суті  й  переконливо.  Я  формулюю  незакінчене  речення  і  пропоную  учням  закінчити  його.  Кожен  учасник  повинен  починати  свій  виступ  із  запропонованої  формули.  Наприклад:

·         «На  сьогоднішньому  уроці  для  мене  найбільш  важливим  відкриттям  було…»

·         «Ця  інформація  дозволяє  нам  зробити  висновок…»

·         «Цей  твір  навчив  мене…»

·         «Це  мій  улюблений  герой,  тому  що…»

Опитую  всіх,  а  якщо  хтось  не  може  висловитись,  даю  йому  можливість  виступити  наприкінці  опитування.  При  цьому  найслабші  учні  прагнуть  висловити  думку,  навіть  якщо  вона  вже  звучала.

         Ефективним  вважаю  метод  «Усного  ланцюжка».  Під  час  підготовки  до  вивчення  біографії  письменника  учні  отримують  завдання:  продумати  запитання.  Отже,  на  уроці  учні  ставлять  один  одному  запитання.  Спочатку  я  націлюю  учнів  на  те,  щоб  запитання  адресувалися  найслабшим  учням.  Якщо  в  учня  немає  відповіді,  то  надаю  йому  можливість  виправитись,  тобто  при  цьому  методі  обов’язково  слід  повертатись  до  слабшого.

         Підключивши  до  роботи  активних  учнів,  урізноманітнюю  варіанти ланцюжка:

·         учні  ставлять  запитання  один  одному  по  порядку;

·         той, хто ставить  запитання,  визначає  самостійно,  або  з  допомогою  вчителя  того,  хто  буде  відповідати;

·         викликаю  учня  до  дошки,  а  всі,  хто  бажає,  ставлять  йому  запитання;

Подібним  видом  діяльності  є  «Методика  взаємних  запитань»,  яка  надає  можливість  учням  бути  в  ролі  вчителя.  Алгоритм  роботи:  учень  задає  запитання  сусіду  по  парті.  Отримавши  відповідь,  коригує  її,  а  у  відповідь  отримує  зустрічне  запитання  й  дає  на  нього  відповідь.

Щоб  урізноманітнити  роботу  із  запитаннями,   проводжу  їх  у  ролі  конкурсу  «Так»  чи  «Ні».  Кожна  правильна  відповідь  оцінюється  одним  балом.  Гра  вимагає  від  учнів  зосередженості,  уваги,  знання  з  тієї  чи  іншої  теми.

На  уроках  перевірки  рівня  компетентності  школярів  застосовую  прийом  «Порушена  послідовність».  Ця  форма  роботи  спрямована  на  перевірку  знання  учнями  художнього  твору.

Зразок  використання  даного  прийому  на  уроці  зарубіжної  літератури  в  6  класі  за  романом  Ж.Верна  «П’ятнадцятирічний  капітан».

Привіт  від  работоргівця!  Я  впевнений,  що  ви  не вирушите  у  плавання,   бо  я  порушив  послідовність  подій  у  романі  і  ви  ніколи  не  зможете  відновити  її.  І  тому  нещастя  будуть  переслідувати  вас  протягом  усієї  подорожі.

 Учитель:  Перед  уроком  мені  принесли  листа.  Виявляється  цей  лист  прислав  Негору.  Читаємо:

Нам  потрібно  довести,  що  ми  уважні  читачі,  і  все  ж  таки  розпочнемо  своє  плавання.

1.Шхуна-бриг  «Пілігрим»

2.Дік  Сенд.

3.Врятовані  з  «Вальдека».

4. «С.В.»

     5.Кит  на  обрії.

6.Напівзатоплене  судно

7.Капітан  Сенд.

Навчає  учнів  зрозуміти  цілісність  літературних  процесів  шляхом  аналізу  з  обов’язковим  синтезом   навчальна  методика  «Кола  Вена». 

         Зразок  її  застосування  для  порівняння  двох  великих  поетів:  Поля  Верлена  та  Артюра  Рембо (10  клас).

Поети-                         1854-1891 символісти                  Короткотривала         творчість    Втеча                             Розчарування від буденності            Ефект «затемненого   тексту» Не  визнавали себе     «Алхімія  слова» символістами Друз і,  Франція

1844-1896 Поезія – стан  душі Миттєві  враження Натяки,  напівтони Нова  поетична  техніка Невимушеність,  сміливість

                 Поль  Верлен                                                         Артюр  Рембо